Мережевий етикет: Культура спілкування в процесі дистанційної освіти

Завдяки засобам нових інформаційних та комунікаційних технологій з’явилася нова технологія освіти, а саме – дистанційне навчання. Зараз ми спостерігаємо його важливість, необхідність та актуальність, як ніколи. При дистанційному навчанні студент і викладач просторово відокремлені один від одного, але при цьому вони можуть знаходитися в постійній взаємодії, організованої за допомогою особливих прийомів побудови навчального процесу.

Успіх навчання в Інтернеті залежить не тільки від якості інформаційноосвітнього середовища та навчальних матеріалів дисциплінарного курсу, а багато в чому від уміння викладача спілкуватися зі студентами, і навпаки. Мережевий етикет, як і у реальному соціальному спілкуванні, признається далеко не всіма. Одні просто забувають про правила Інтернет-спілкування, інші рахують себе достатньо досвідченими, щоб ігнорувати ці правила, треті переконані, що мережевий етикет – це ще одна спроба обмежити свободу особистості. Головною умовою дотримання правил етикету спілкування в Інтернеті – це правильна організація освітнього процесу та індивідуальний підхід.

Основні психологічні рекомендації учасникам такого online-спілкування:

  1. Проявляйте, як і у реальному спілкування такі якості, як ввічливість, тактовність, доброзичливість, витриманість. Поважайте один одного! Педагогам потрібно постійно звертати увагу своїх слухачів та мотивувати їх використовувати під час online-спілкування всі ті норми та правила, яких ми дотримуємося в реальному житті: вітатися, прощатися, дякувати за надану інформацію чи допомогу, вибачатися тощо.
  2. Викладач повинен спочатку від себе вимагати дотримання правил дистанційного спілкування: робити все вчасно, бути пунктуальним, люб’язним, доброзичливим і привітним. З повагою ставитися до студентів і своїх колег, намагатися зрозуміти їхні проблеми, їх точку зору. Тим самим привчати студентів культурному спілкуванню в мережі, коли його учасники з різних статусних груп (викладач-студент).
  3. Треба пам’ятати і враховувати те, що молодь звикла спілкуватися в Мережі в більш вільному, демократичному стилі. Але не треба боятися обговорювати, погоджувати та встановлювати зі студентами загальні правила спілкування, які б задовольняли обидві сторони.
  4. Педагог має звертати увагу на візуальну картинку: свій одяг, тіло під час online-сесії, а також на те, що він говорить і показує. Важливо раціонально використовувати час: у чаті не доцільно всім його учасникам разом переглядати інформацію (online варто переглядати тільки головне, решту можна запропонувати подивитися самостійно). Також у чаті не доцільне панібратство, важливо дотримуватися засад виваженого, стриманого спілкування, бо за відсутності візуального контакту неправильно потрактовані емоційні реакції можуть травмувати учасників віртуальної взаємодії.
  5. Учасники спілкування мають розмовляти і писати грамотно та гарною мовою. Треба вміти чітко висловлювати свою думку, писати всі повідомлення, що відправляються по електронній пошті, на відео-конференції і розміщуються на веб-сайтах, гарною мовою і без помилок. Не нехтувати використанням великої літери навіть у власному імені та прізвище.
  6. Особливу увагу здобувачам освіти слід звертати на доречність застосування графічної мови у спілкуванні з викладачами (смали, піктограми, стікери), щоб уникнути непорозумінь зі своїм співрозмовником.
  7. Необхідно уникати жаргонних слів, образливих виразів, а також складних абревіатур, назв і термінів, які будуть незрозумілі більшості учасників процесу навчання. Не припустимо плутати імена слухачів та викладачів.
  8. Обов’язково перевіряйте текст online-повідомлення перед відправкою адресату.
  9. Треба враховувати, що всі ми різні не тільки за психологічними особливостями, але ї за досвідом, навичками володіння комп’ютером, а хто, можливо, і зовсім має труднощі у спілкуванні через нього. З такими студентами викладачеві треба зв’язатися особисто та з’ясувати причини його «мовчання» та відсутності у процесі online-спілкування (через електрону пошту, Вайбер тощо).
  10. Новий вид комунікації викладача та студента – дистанційне навчання породжує нові ситуації та випадки у спілкуванні. Може спостерігатися непорозуміння, конфліктні ситуації, курйози. Інформаційний простір зараз дуже великий та доступний, але не завжди інформація в мережі відповідає дійсності. Треба бути уважним, намагатися перевіряти та використовувати перевірені та офіційні джерела Але не треба боятися, бути в чомусь не досвідченим, не компетентним. Всі ми постійно навчаємося, допомогаємо один одному.
  11. Взагалі для навчання “на відстані” потрібно мати сильну мотивацію й самоорганізацію, бо дистанційне навчання – це, передусім, самоосвіта, тобто здатність студента працювати самостійно. Для когось це є перевагою, а для когось, навпаки, – недоліком – все залежить від людини та її характеру.
  12. Студентська молодь зазвичай сама знає, чого їм не вистачає і де в них слабкі місця. Викладач спрямовує їх, відкриває їм двері і насправді більше орієнтується на питання, які вони ставлять. Ну, і сам ставить питання – у чому зараз я можу вам допомогти? Задавайте частіше ці питання і студент буде довіряти вам і розуміти, що навчання проходить не формально, а мотивоване та спрямоване на результат.
  13. Говоріть студентам, якщо несподівано виникають технічні складнощі, і просіть поради. Це не соромно – звертатися за допомогою до студента. Молоді люди часто розбираються в інформаційно-комп’ютерних технологіях краще за нас.
  14. Для студента викладач є провідником. Це довірена людина, до якої можна завжди звернутись. Карантин – це час, коли діти можуть поставити вам додаткові запитання, надолужити щось за індивідуальним планом. Викладач час від часу має виходити на спілкування з усією групою, але можна також просто надсилати, викладати завдання Звісно, це не скасовує особистий контакт, адже це, окрім передачі знань, – психологічна, моральна підтримка.

Мережевий етикет зобов’язує дотримуватись елементарних вимог культури спілкування зумовлює його ефективність у всіх видах та проявах: службового, неформального, дозвільного, нарешті, онлайн-спілкування.